Досліджено проблеми соціального пізнання у теоретичній спадщині українських соціологів: М.Ковалевського, М.Грушевського, М.Хлебнікова та С.Дністрянського. Проаналізовано вплив соціально-політичної ситуації в Україні у XIX ст. на формування соціальної думки. Основну увагу приділено соціологічному неокантіанству, націології, а також передумовам виникнення української соціології.

Викладено теоретико-методологічні засади розробки концепції соціальної політики. Проаналізовано співвідношення економічних, соціальних і політичних факторів у світових моделях сучасної демократії. Висвітлено методи політичного управління. Розглянуто порівняльні характеристики моделей політичного управління в аспекті соціальної політики. Наведено принципи побудови соціально-політичної моделі у сучасній Україні. Досліджено соціальні групи суспільства як об'єкт і суб'єкт політичної діяльності держави. Відображено суб'єктивні показники як ціннісні фактори соціальної політики.

Висвітлено теоретико-методологічні засади формування концепції соціальної політики. Розглянуто питання удосконалення соціальних відносин в Україні. Показано особливості реалізації соціальної політики за умов розвитку ринкових відносин. Сформульовано базові принципи соціальної безпеки людини та суспільства. Визначено основні напрями та пріоритети соціальної політики в Україні. Розкрито сутність політичної та правової свідомості населення. Визначено місце та роль громадської думки у політичній системі суспільства. Проаналізовано процес формування правової свідомості населення за умов реформування політико-правових інститутів (на матеріалах соціологічних досліджень громадської думки жителів м. Одеси). Наведено відомості про демографічну ситуацію в Україні у 2004 р., визначено загальні коефіцієнти народжуваності та смертності, природного приросту, шлюбності та розлучуваності. Визначено фактори, що негативно впливають на розвиток суспільства. Наведено результати соціологічного дослідження "Децентралізація та людський розвиток: оцінка населенням якості управління та надання соціальних послуг", проведеного в Україні у листопаді 2004 р.

Освещены теоретико-методологические основы формирования концепции социальной политики. Рассмотрены вопросы усовершенствования социальных отношений в Украине. Показаны особенности реализации социальной политики в условиях развития рынка. Сформулированы базовые принципы социальной безопасности человека и общества. Определены основные направления и приоритеты социальной политики в Украине. Раскрыта сущность политического и правового сознания населения. Определены место и роль общественного мнения в политической системе общества. Проанализирован процесс формирования правового сознания населения в условиях реформирования политико-правовых институтов (на материалах социологического исследования общественного мнения жителей г. Одессы). Приведены сведения о демографической ситуации в Украине в 2004 г., определены общие коэффициенты рождаемости и смертности, природного прироста, а также количества браков и разводов. Установлены факторы негативного влияния на развитие общества. Представлены результаты социологического исследования "Децентрализация и человеческое развитие: оценка населением качества управления и предоставления социальных услуг", проведенного в Украине в ноябре 2004 г.

Висвітлено актуальні проблеми становлення й розвитку демократичного ладу, сутність демократії, різноманітність уявлень про неї та еволюцію її реально існуючих форм. Описано принципи та цінності демократії, розкрито передумови її становлення в сучасному світі, специфіку переходу до демократії в Україні, значення верховенства права, формування представницьких та інших демократичних інститутів, налагодження розвиненої, ефективної системи правосуддя. Проведено порівняльний аналіз утворення та діяльності політичних партій, організації та проведення виборів, форм групової політики, функціонування засобів масової інформації, ролі громадянської політичної культури й участі громадян у громадському й політичному житті. Розглянуто принципи та методи, якими керуються уряди демократичних країн за проведення економічної, соціальної та етнокультурної політики.

Освещены актуальные проблемы становления и развития демократического строя, сущность демократии, разнообразие представлений о ней и эволюция ее реально существующих форм. Описаны принципы и ценности демократии, раскрыты предпосылки ее становления в современном мире, специфика перехода к демократии в Украине, значение верховенства права, формирования представительских и других демократических институтов, налаживания развитой, эффективной системы правосудия. Проведен сравнительный анализ образования и деятельности политических партий, организации и проведения выборов, форм групповой политики, функционирования средств массовой информации, роли гражданской политической культуры и участия граждан в общественной и политической жизни. Рассмотрены принципы и методы, которыми руководствуются правительства демократических стран при проведении экономической, социальной и этнокультурной политики.

Висвітлено проблеми становлення та розвитку демократичного ладу. Розкрито сутність демократії, розглянуто питання еволюції її реально існуючих форм. Описано принципи демократії, специфіку переходу до демократії в Україні. Проаналізовано значення верховенства права, формування представницьких та інших демократичних інститутів, ефективну систему правосуддя. Значну увагу приділено питанням утворення та діяльності політичних партій, організації і проведення виборів, функціонування засобів масової інформації, громадянської політичної культури та участі громадян у громадському і політичному житті.

Освещены проблемы становления и развития демократического строя. Раскрыта сущность демократии, рассмотрены вопросы эволюции её реально существующих форм. Описаны принципы демократии, специфика перехода к демократии в Украине. Проанализированы значение верховенства права, формирование представительских и других демократических институтов, эффективная система правосудия. Значительное внимание уделено вопросам образования и деятельности политических партий, организации и проведения выборов, функционирования средств массовой информации, гражданской политической культуры и участия граждан в общественной и политической жизни.